Усунення "РосУкрЕнерго" було затіяно заради ІСД?

Після заяви Тимошенко про погашення заборгованості за російський газ був відкритий новий акт газової драми, що загрожує її учасникам перерости в трагедію. Карну і з легким нальотом націоналізації. Прем'єр має намір переслідувати суперників, що зазнали політичну поразку, в особі менеджменту "УкрГаз-Енерго".

У свою чергу прихильники усунутого підприємства заявляють про можливості карного розгляду у випадку великого "камбека" опозиції у владу. При оцінці ж існуючої схеми поставки газу кінцевим споживачам все частіше серед експертів миготить слово "ІСД"... Інтернет-газета "Сейчас" за допомогою експертів спробувала розібратися, як довго буде ще тривати газова "громадянська" війна, який набір "озброєння" у протиборчих сторін, а також наскільки можливе виникнення подібних воєнних дій у середньостроковій перспективі.

Щодо газової сфери сьогодні найбільше активно мусуються три питання. Чи винна Україна за газ РФ, хто піддасться карному переслідуванню - представники УГЕ чи "Нафтогазу", а також хто виступить як посередник між НАК і 40% споживачів промислової групи. А можливо, усе простіше - "Нафтогаз" стане другим РУЕ і в обхід антимонопольного законодавства буде здійснювати поставки в повному обсязі, за винятком частки "дочки" "Газпрому"?

Любить - не любить, винен - не винен

"Ми не винні за газ! Ні, винні" - із цими загальними короткими репліками хто тільки не побував на сцені в останні кілька днів: Тимошенко, Бойко, Костенко, представники "Нафтогазу". Навіть Віктор Зубков, що займав донедавна посаду Прем'єра РФ, двозначно висловився на цей рахунок: "Зараз ідуть останні транші", викликаючи закономірні питання: скільки їх ще залишилося і як довго вони будуть "іти". Не вистачає лише вирішальної репліки "Газпрому" про відсутність або наявність заборгованості.

Разом з тим директор Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін упевнений в існуванні боргу. За його словами інтернет-газеті "Сейчас", обсяг заборгованості може досягати порядку $700 млн. Дана цифра випливає із простої арифметики: орієнтовно за січень - квітень Україна спожила порядку 10 млрд. куб. м за вхідною ціною $180, що становить $1,8 млрд. Російській стороні до 1 травня було сплачено $1,1 млрд. Відповідно, залишок перебуває на балансі України.

Позиція НАК "Нафтогаз України" однозначна: висловлювання про заборгованість - ажіотаж, що нагнітається штучно, навколо цієї теми. Прес-секретар "Нафтогазу" Валентин Землянський відзначив газеті "Сейчас" наступне: "Це політичні ігри, що не мають відношення до економічної реальності".

Говорячи про погашення заборгованості, уряд повинен називати обсяги і дати траншів. Інакше це викликає недовіру і провокує опозицію на подібні безпідставні формулювання, мовляв, заборгованість є. Але знову ж друга сторона також не називає жодної цифри щодо боргу, що залишився, і жодного імені суб'єктів заборгованості. "Це створює умови для двозначності тлумачень", - відзначає інтернет-газеті "Сейчас" директор енергетичних програм Центру "НОМОС" Михайло Гончар.

Кого посадять за операції на газі?

Тим часом заполітизоване питання про заборгованість за популярністю суперничає з дилемою: хто і коли "сяде" за незаконну діяльність з постачання газу кінцевим споживачам промислової групи - представники переможеного УГЕ чи відродженого "Нафтогазу"? За словами експертів, порушень законодавства і розпоряджень контролюючих органів (попросту кажучи, криміналу) на газовому ринку вистачає з головою через неврегульованість відносин і низьку правову культуру - як політичної, так і бізнес-еліти України.

Нагадаємо, що 6 травня на нараді із главами місцевих адміністрацій і керівниками газових організацій Прем'єр Тимошенко заявила, що вона впевнена в тому, що керівництво "УкрГаз-Енерго" притягнуть до кримінальної відповідальності. "Покажіть мені, де зараз "УкрГаз-Енерго", і це ще не кінець. Я впевнена, що за це буде ще й кримінальна відповідальність від першого і до останнього керівника, ким би вони сьогодні не були - депутатами чи просто звільненими людьми", - сказала Тимошенко на зустрічі.

Бородін же впевнений у зворотному: до кримінальної відповідальності будуть притягнуті керівники "Нафтогазу". "НАК, зловживаючи становищем монопольного власника ГТС, зазіхає на газовий ресурс 7,7 млрд. куб., що належить УГЕ, - говорить експерт. - Причому за класичною схемою - не підтверджуючи ліміти на одержання газу з ресурсу УГЕ для її споживачів. До укладання контрактів з підприємствами "Нафтогаз" продавав крадений газ. До слова, згадані 160 споживачів, яких законтрактував НАК, були адміністративно переведені в порушення сформованих договірних відносин з УГЕ і всупереч власному бажанню. Після зміни уряду дане питання буде розглянуте і будуть притягнуті до відповідальності, імовірно, навіть до карної, ті особи, які привели до класичного зловживання".

Слова уряду або "Нафтогазу" про припинення повноважень або ліквідацію УГЕ не можна розуміти буквально: вони не означають одномоментного припинення діяльності. Мова йде про процес завершення роботи на ринку УГЕ, що може бути розтягнуто у часі. УГЕ існує як юридична оболонка. Заява про ліквідацію УГЕ справедлива в аспекті усунення оператора ресурсом на ринку України. За словами Гончара, "фактично підприємство переводиться в сплячий режим до настання політично вигідного моменту. Відродження УГЕ стане можливим при черговій зміні влади, як це відбувається останні 3 роки".

Потрібно змінювати умови

Швидше за все, дані висловлювання є лише прикладом легкої політичної перестрілки, що не приведе ні до чого. Разом з тим експерти впевнені, що факти порушення законодавства існують із обох боків, а кримінал на газі в промислових обсягах під прикриттям політичних тимчасових правителів залишиться єдино можливою моделлю ще довгий час.

Адже не секрет, що в Україні практика укладання договорів перебуває в кулуарних рішеннях двох урядів та утримується в таємниці від громадськості. У Європі поставки газу визначаються міжкорпоративними угодами, і уряди в цьому, принаймні формально, не беруть участь. Ціна газу при цьому визначається за зрозумілими формулами, а не хто кого переторгує. За словами Бородіна, спрощений виклад цієї формули полягає в наступному: ціна нафти одного із двох сортів множиться на коефіцієнт 4,4. Виходить поточна вартість газу.

Експерти відзначають, що в Україні важко відокремити право від політики. А в сфері газу це взагалі не здається можливим. На думку Гончара, не існує ні ринку, ні чітко відрегульованого правового поля в даній сфері. Говорячи про витіснення УГЕ, звернемося до фрази "ліквідація гравця ринку". Ми вживаємо термін "ринок", але не замислюємося, що газового ринку в Україні немає. Натомість є система договірних відносин між урядами країн газового монополіста і країн-споживачів. Хоча в континентальній Європі про газовий ринок також говорити можна з великою натяжкою (взагалі газовий ринок існує тільки в США і Великобританії), ситуація там відрізняється. Там більш напрацьована правова база, поведінка суб'єктів договірних відносин регламентована більш жорстко, краще врегульоване середовище і зовсім інша культура поведінки".

Оцінюючи становище УГЕ, експерт говорить про те, що гравець (УГЕ) порушив правила гри на цьому умовному ринку, від чого і сам же постраждав. У момент утворення УГЕ НКРЕ обмежив квоту цього підприємства до п'яти з невеликим млрд. кубів. УГЕ через судові процедури оскаржило це рішення і за допомогою наявного на той момент адмінресурсу домоглося зняття "дискримінаційної" квоти. В 2007 р. УГЕ зайняло практично весь внутрішній ринок газу, відібравши його в "Нафтогазу". "Рано чи пізно бумеранг повинен був повернутися, що й відбулося на початку поточного року. УГЕ вказали на своє місце, представники підприємства із цим не погодилися... Якби сам суб'єкт (УГЕ) поводився в рамках нехай ще недосконалого правового поля, можливо, таких би санкцій відносно нього і не було", - вважає Гончар.

Зараз, за оцінками експертів, у сховищах України перебуває близько 7,7 млрд. куб. м газового ресурсу, що належить УГЕ. Однак дане підприємство без ліцензії ним оперувати не може. Разом з тим існуюче законодавче поле передбачає великі можливості для маневру. "Ніякої проблеми з його реалізацією у "внучки" "Газпрому" (УГЕ) не буде: зрештою, газ дійде до "дідуся" ("Газпрому") через переведення на баланс РУЕ, а потім "Газпрому" і ніхто не постраждає. Це сімейне питання, а газ із сім'ї нікуди не піде", - упевнений Гончар. Можливість використання даних схем лише підкреслює масштаби сваволі законодавчої влади і потенційного свавілля для гравців неіснуючого ринку.

Узагальнюючи, фахівці говорять про те, що уряду потрібно діяти за своїми ж гаслами - більш прозоро. Ступінь же прозорості залежить не стільки від гасел, скільки від намірів уряду і президента країни, від їх "прозорості".

"Нафтогаз" потребує посередника. Чи ні?

Разом з тим експерти вважають, що в існуючому ланцюжку "Газпром"-"Нафтогаз"-...-підприємства промислової групи бракує важливої ланки - посередника між імпортером і промспоживачами. Якщо він буде введений, уряд не реалізує своїх гасел "газ без посередника". Якщо його не залучати, схема роботи НАК буде такою ж, як й "РосУкрЕнерго", сенс заміни якого тоді буде перебувати лише в заміні зацікавлених сторін, а не в економічній необхідності.

Зараз у НАК відсутня ліцензія на постачання всього обсягу імпортованого газу для підприємств промислової групи за нерегульованим тарифом, говорять фахівці. Відповідно до антимонопольного законодавства, "Нафтогаз" з усіма своїми афілійованими структурами зможе забезпечити поставки не більше 35% від загального обсягу. Близько 25% за договором бере на себе "дочка" "Газпрому". Виникає питання, хто стане посередником між "Нафтогазом" і підприємствами на решту 40% ресурсу? У цьому контексті все частіше звучить назва однієї з найбільших корпорацій України - "ІСД".

"Я припускаю, що переділ ринку, усунення УГЕ, захід на ринок "Газпромзбуту" та інший галас були затіяні тільки заради того, щоб на ринок як класичний посередник увійшла корпорація "ІСД", з якої вийшов весь топ-менеджмент "Нафтогазу", за винятком Діденка", - заявив Бородін. Михайло Гончар підтвердив, що вихід ІСД як посередника можливий. "Однак ця кандидатура не є єдиною", - вважає він. І додає, що зараз взагалі йде період стихійного формування нової сфери, у яку будуть заходити інші посередники. З усуненням РУЕ ситуація не стала більш прозорою. У газовій сфері триває та ж практика, що й існувала раніше: уряд своїми діями в газовій сфері закладає "міну" тієї ж конструкції, що й була закладена з утворенням РУЕ, резюмує експерт

Олексій Деєв