Україна вимагає від РФ інформації про закордонну власність СРСР

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії офіційної інформації щодо пооб’єктного складу, балансової та ринкової вартості власності колишнього СРСР за кордоном та поновлення відповідних переговорів. Про це «proUA» повідомили в перс-службі МЗС.

«МЗС України наголошує, що українська сторона виходить з необхідності отримання від РФ офіційної інформації щодо пооб’єктного складу, балансової та ринкової вартості власності колишнього СРСР за кордоном та поновлення відповідних переговорів», - говориться у повідомленні.

В МЗС також зазначили, що українська сторона і дотепер не отримала такої інформації, що унеможливлює розгляд питання про ратифікацію вищезгаданої Угоди про „нульовий варіант”, прийняття парламентом України відповідального, обґрунтованого рішення, оскільки не дозволяє у повній мірі оцінити фінансово-економічні наслідки такого кроку для України.

Виходячи з того, що Угода про „нульовий варіант” не набрала чинності, Українська сторона розглядає попередньо укладені угоди з питань розподілу закордонної власності колишнього СРСР чинними і такими, що підлягають належному виконанню сторонами.

Задля комплексного врегулювання зазначеного питання МЗС України неодноразово пропонувало російській стороні провести двосторонні консультації, як це передбачено ст.15 Договору про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу та активів Союзу РСР від 14 грудня 1991 року, з метою віднайдення взаємоприйнятних шляхів врегулювання проблем правонаступництва. Водночас, російською стороною така пропозиція, на жаль, поки що не сприймається.

Нагадаємо, що керуючий справами Президента РФ Кожін раніше заявив: «У нас величезна кількість зарубіжної власності, у РФ. Вона розосереджена по всьому світу. Радянський Союз і Російська імперія створювали це все століттями. Усе це перейшло по праву спадщини до Російської Федерації, і керують цим сьогодні Міністерство закордонних справ і ми. І проблема, справді, існує, і проблема дуже важка. Це проблема у ноті України, коли вона відмовилася визнати це право власності, і не лише відмовилася, але й пішла на безпрецедентні речі. Скажімо, такі, як звернення до судів іноземних держав, апелюючи до того, щоб третя держава вирішувала, чия ця будівля – наша або українська. На жаль, цей процес не завершено. Переговори ці йдуть, дуже важко йдуть. Українська сторона постійно змінює свою позицію. Ми пропонували різні варіанти – і т.з. нульові варіанти, і погоджувалися передати їм в оренду під посольство частину комплексів, але на жаль, віз і нині там... Це нам створює і політичні, й абсолютно прораховуванні матеріальні проблеми. Ми не можемо проводити з цією власністю ті маніпуляції, ті необхідні дії, які ми повинні робити».