Каттані на замовлення, український варіант

В Україні знову пропонують створити антикорупційне бюро. Чи не стане воно знаряддям політичної боротьби?

В Україні знову пропонують створити антикорупційне бюро. Чи не стане воно знаряддям політичної боротьби?

Немає в українській політиці кращого способу сподобатися електорату, ніж оголосити хрестовий похід проти корупції. І чи не краще за всіх це розуміє лідер «Народної самооборони» Юрій Луценко. Вчора екс-міністр МВС заявив про те, що Блок «Наша Україна – Народна самооборона» ініціює створення національного антикорупційного бюро, яке займатиметься кримінальним переслідуванням високопоставлених чиновників, в діяльності яких виявлені ознаки корупційних дій. За словами пана Луценка, у складі цього бюро пропонується зосередити слідство з особливо важливих питань, спецпідрозділи на базі УБОЗу. За допомогою бюро Юрій Віталійович планує контролювати «в одному кулаці» «відповідальність чиновників - від підозрюваних до тих, матеріали по яких передаються до суду».

Ідея Луценка абсолютно не нова. Зі схожими ініціативами виступала безліч політиків. Але вся сіль у тому, що показати себе борцями з корупцією хочуть усі, особливо перед виборами. А ось реально створити подібну структуру – сил не вистачає. Адже в Україні, якщо добре пошкребти будь-якого чиновника, депутата, то під іміджевим напиленням у більшості випадків опиниться досвідчений корупціонер. Ну, а своїх соратників садити - не з руки. Та й самому хочеться і добре їсти, і відпочивати на екзотичних островах.

Тому українські політики, не змовляючись, рубають реалізацію подібних ідей «на корені». До того ж, вітчизняна політеліта чудово розуміє, на який небезпечний інструмент може перетворитися Національне антикорупційне бюро в умілих руках.

І це не просто домисли, а світова практика. Щоб не бути голослівними, наведемо кілька свіжих прикладів.

У квітні цього року мер латвійського Вентспілса Айвар Лембергс звинуватив Бюро із запобігання і боротьби з корупцією в тому, що воно виконує політичне замовлення партії «Новий час», яка підозрює його у зловживанні службовим становищем. А звинувачували Лембергса в тому, що він не виконав розпорядження уряду і не призначив членом правління Вентспілського порту депутата місцевої ради Ояра Грінбергса («Новий час»).

А ось інша історія, вже з польського досвіду. На початку липня польські газети Dziennik і Metro заявили, що звинувачення в корупції, висунуті на адресу відправлених у відставку з постів Міністра сільського господарства і Першого віце-прем’єра Анджея Леппера, сфабриковані. Нібито польське Центральне антикорупційне бюро підробило пакет документів, які і стали причиною скандалу. При цьому опозиція в Польщі відкрито називає Центральне антикорупційне бюро «політичною поліцією».

Українському антикорупційному бюро навряд чи буде уготована інша доля. Структура відразу ж стане потужним учасником політичного процесу. Саме політичного, а не антикорупційного. Адже будь-яка справа відразу ж перейде саме в цю площину.

По-перше, навряд чи голова цієї нової організації почне відкривати справи проти політиків, за квотою яких він обійняв цю посаду. До речі, після виборів (за умови перемоги «помаранчевих») всі «силові» пости повинні будуть, згідно з попередніми домовленостями, «відійти» «Народній самообороні». Отже, ініціативи Луценка в цьому плані достатньо.

Але навіть якщо трапиться диво і новопризначений голова антикорупційного бюро почне махати шашкою і пред’являти звинувачення всім підряд, починаючи від людей Президента і закінчуючи фаворитами нинішнього Прем’єра, це добром також не закінчиться. Бо тільки у відомій попсовій пісні про капітана Каталкіна співається, що він «нам з тобою - захист, мафії - гроза». На практиці ж спрацює закон «перетікання даху». Пам’ятаєте, як спочатку бізнес тримали «блатні», потім на зміну їм прийшли міліціонери, потім «ментів» подекуди «на місцях» витіснили авторитетні депутати? Так-от, «махання шашкою» призведе лише до того, що в Україні буде створена найпотужніша, найоперативніша, найсистемніша, найкорупційніша структура. І називатися вона буде Антикорупційне бюро. Причому незалежно від волі організаторів.

Звичайно, навряд чи панові Луценку дадуть створити щось подібне. Дуже вже великий ризик для всіх учасників політичного процесу несе в собі подібний захід.

Отже, Юрієві Віталійовичу варто спершу дуже уважно вивчити списки блоку, з яким він іде на вибори. Адже обіцяв же екс-міністр «пробити» всіх кандидатів у депутати від «НС» по всіляких базах (благо, після відходу з МВС вони у нього є). А то раптом вийде, що і в списку «Нашої України - Народної самооборони» завелася парочка корупціонерів.