ЗМІ про футбол, як бізнес

“Корреспондент” пише про офіційні клубні заробітки найвідоміших футболістів, а також про те, скільки вони заробляють поза футбольним полем, рекламуючи різні бренди та товари. “Експерт” пише про футбол, як бізнес, а також про те, якими фінансами оперують українські футбольні клуби.

“Корреспондент” у статті “За сімейними обставинами” пише не тільки про перехід Андрія Шевченка із “Мілану” до “Челсі” та фінансові аспекти цієї угоди, але й подає історію попередніх багатомільйонних футбольних трансфертів.

Крім того, автори часопису пишуть не тільки про офіційні клубні заробітки найвідоміших футболістів, але й про те, скільки вони заробляють поза футбольним полем, рекламуючи різні бренди та товари.

При цьому поза грою футболісти заробляють більше, ніж на полі. Наприклад, якщо Роналдіньо за рік у Барселоні офіційно отримує 8.5 мільйонів євро, то його доходи від реклами Nike, Pepsi, Danone та Chevron сягають 14 мільйонів євро.

Проте ще рік тому найуспішнішим футболістом-рекламістом був Девід Бекем, який заробив на Adidas, Pepsi та Gillette понад 24 мільйони євро, тоді як його ставка у Реалі була всього 6.4 мільйонів євро.

Автори часопису також зазначають, що підрахувати, скільки заробив на рекламі Андрій Шевченко, який відтепер буде третім найкраще оплачуваним футболістом у світі, можна поки що лише дуже приблизно.

“Експерт” пише про футбол, як бізнес, а також про те, якими фінансами оперують українські футбольні клуби.

“Що можна вважати великими грошима для українського футболу? Безперечно, річний бюджету донецького “Шахтаря”, який сягнув 84.5 мільйонів доларів. Це вже рівень провідних європейських клубів, і, можливо, перевищує бюджети найбагатших російських клубів прем´єр-ліги, експертна оцінка яких коливається від 30 до 65 мільйонів.

За “Шахтарем” іде київське “Динамо”, бюджет якого складає 25-30 мільйонів доларів, “ – підраховує футбольні капітали “Експерт”, а також розмірковує над тим, скільки цей вид спорту може принести до державного бюджету країни:

“Міністр економіки Німеччини оцінює економічний ефект від проведення Чемпіонату світу у 10 мільярдів євро. 6 із них пішли на розширення транспортної інфраструктури та реконструкцію стадіонів.

Очікується, що ще мільярд залишать у Німеччині туристи, що приїдуть саме на Чемпіонат світу. Загалом вважають, що проведення Чемпіонату світу з футболу у Німеччині має зіграти для економіки країни приблизно ту ж саму роль, що і Олімпійські ігри у Мюнхені у 1972 році. Тоді самі німці вважали, що Мюнхен зробив у своєму розвитку стрибок на 10-12 років вперед.

Такі вражаючі цифри дозволяють сподіватися, що у разі, як спільна заявка Польщі та України на проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році буде успішною, це зможе надати українській економіці такого ж потужного пришвидшення.”