Україну розстріляли по повній програмі
Нарешті і ми дочекалися історичного старту збірної України на Чемпіонаті Світу, першому для жовто-блакитних. Зайвий раз не будемо нагадувати яким складним був шлях до фіналу. Але команда Блохіна його гідно подолала і фінішувала першою у відбірковій групі з високо піднятою головою.
Дебюту чекали, і гравці збірної, і тренери, і вболівальники. Що там говорити – найпрестижніший світовий Мундіаль. У таких випадках перед гравцями недосліджена цілина, рівень футболу, якого вони раніше не знали. Як воно буде зіграти на турнірі найсильніших збірних планети? Не менше переймалися дебютним матчем і наші суперники, адже Україна для них маловідомий суперник, і який футбол вона здатна продемонструвати в Німеччині нікому не відомо. Світом перед матчем ходило багато розмов з приводу дебютної участі жовто-блакитних на Мундіалі. Українцям пророкують вихід з групи, а іспанців називають фаворитами. Тож, воно й не дивно, що саме цей матч викликав неабиякий інтерес.
Луїс Арагонес не приховував хвилювання перед першим матчем. Тренеру довелося вислухати чимало критики у свій бік з приводу участі у матчі з українцями капітана команди – Рауля. Перед зустріччю Арагонес заявив, що форвард не з’явиться у стартовому складі. Але Рауль на поле таки вийшов, лише у другій сорокап’ятихвилинці. Про підопічних Блохіна керманич іспанців зауважував, що Україна це не команда одного гравця (Шевченка), як про це говорять. Також відзначив, відмінну фізичну готовність та дії в контратаках.
У таборі ж українців перед дебютною зустріччю панувала спокійна атмосфера. Хоча хвилювання все ж таки спостерігалося, а як же без цього. Найбільше говорили перед матчем про те, чи візьме участь у дебютній зустрічі Андрій Шевченко. Але на це питання за день до гри Блохін не зміг дати точної відповіді, лише зауважив, що після того, як Андрій місяць через травму не виходив на поле, йому складно прийняти рішення…
Іспанських вболівальників на матчі було вдвічі більше ніж українських. Атмосфера перед матчем була дружньою – українські дівчата навіть цілувалися з іспанцями та навпаки. А українська збірна приїхала до стадіону за півтори години до начала матчу. Але ж стадіон не був повним – пустими залишилися близько 2000 місць.
Однак, достатньо було вийти гравцям на поле, як всі сумніви відразу ж розвіялися. Андрій з капітанською пов’язкою вивів свою команду на поле. І нарешті вперше на Чемпіонатах Світу прозвучав і гімн України – вперед!!!
Тактичну схему розстановки українських футболістів не складно було передбачити. Праворуч у захисті розташувався Єзерський, Несмачний ліворуч. За відсутності травмованого Федорова центр захисту дістався Владиславу Ващуку. Пару опорних хавбеків склали Анатолій Тимощук і Андрій Гусин. На флангах розташувалися Руслан Ротань та Олег Гусєв. Ну, а у нападі дует склали два Андрія - Шевченко і Воронін. Саме у такому складі українці виступали переважну частину відбіркового етапу, тому у зіграності саме цього колективу зайвий раз сумніватися не доводиться.
Як і передбачалося шалена спека супроводжувала звітний матч. Але навіть не спека стала вирішальним фактором у цій зустрічі. Іспанці хоча обережно, але досить впевнено розпочали зустріч. За стартові п’ять хвилин гри підопічні Арагонеса організували принаймні три небезпечні атаки. Але на щастя все минулося без курйозів. Гра за декілька хвилин заспокоїлася, і всі чекали атакувальних дій і з боку українців. Небезпечна атака пройшла в жовто-блакитних невдовзі, але суддя невідомо звідки угледів офсайд у Шевченка. Що ж добре, без помилок навіть на турнірах такої величини не обходить. Коли вже здавалося підопічні Блохіна вгамували всі свої хвилювання збірна Іспанії отримала право виконати кутовий. За мить ми виймали перший м’яч з власних воріт. Хабі Алонсо виявився найспритнішим у карному майданчику українців і головою переправив м’яч у ворота. Прикро, звісно, опинитися у ролі наздоганяючого так швидко, але клас суперника давався взнаки. Не випадково ж ця команда вже 22 матчі поспіль не знає гіркоти поразок. На 21-й хвилині Русол сфолив поблизу свого карного майданчика – штрафний! Спочатку ніби нічого й не віщувало небезпеки, але потужний удар Вільї і рикошет від того ж таки Русола, м’яч вдруге опиняється у воротах Шовковського.
2:0 – це вже серйозна заявка на перемогу. Але на світовий Мундіаль українці приїхали перемагати, і зброї опускати ніхто не збирався, хіба що суперник не давав слушних нагод потурбувати Касільяса. Клас іспанців та перевага в два м’ячі дозволяв команді Арагонеса грати в своє задоволення та не поспішаючи стрімголов атакувати ворота Шовковського. Коротше кажучи, уміння контролювати м’яч та організувати небезпечні моменти, іспанцям не позичати. Згодом нагадали про себе й українці. Небезпечного удару по воротах завдавав Андрій Гусин, але удар вийшов заслабким і Касільяс без проблем розібрався в цьому епізоді. За п’ятнадцять хвилин до перерви двічі небезпечними проходами до воріт Шовковського запам’ятався Фернандо Торрес, до голу на щастя справа не дійшла, але цей хлопець ще встигне сьогодні сказати своє вагоме слово. За декілька хвилин до перерви знову помилка судді, який помахом свого прапорця не дозволив Вороніну вийти віч-на-віч з Касільясом. Друга подібна помилка «людей в чорному» вже серйозно насторожила!
У другому таймі великі надії покладалися на українців. Ми чекали переконливої гри та цікавої боротьби. З появою у другому таймі на полі Воробея, підопічні Блохіна значно цікавіше заграли у нападі, залишалося лише влучно пробити. Але.. На 48-й хвилин гри швейцарський суддя остаточно поховав надії жовто-блакитної дружини у цій зустрічі. Невідомо де, Буссака угледів грубе порушення правил з боку Ващука у карному майданчику, але епізод закінчився тим, що Влад отримав червону картку, а іспанці право пробити пенальті. Для матчів такого рівня таке бездарне суддівство це просто ганьба. «Люди в чорному», які навпаки мають слідкувати за дотриманням правил чесної гри, своїми помилковими рішеннями відверто засудили нашу збірну. Цікаво, хто за все це відповість?
Після того, як Вілья холоднокровно реалізував пенальті, у матчі вже можна було давати фінальний свисток. Перевага в три м’ячі і гра в меншості не залишала жодних шансів українцям. У наступних епізодах під час атак іспанців наші гравці вже боялися навіть торкатися іспанських футболістів у своєму карному майданчику, боячись рішення судді. Підопічні ж Арагонеса тріумфували.
Непогана можливість відповісти принаймні голом престижу була у Андрія Вороніна. На 60-й хвилині небезпечний удар форварда мало не втілився у гол-красень. М’яч у декількох сантиметрах пролетів поруч з хрестовиною. За п´ятнадцять хвилин, Ребров, який вийшов на поле у другому таймі, також мав непогану можливість для взяття воріт суперника, але після прострілу Воробея Сергій пробив вище воріт. Що ж до гри нашої головної зірки Шевченка, на якого покладалися великі сподівання, то Пуйоль і компанія не дозволили Андрію показати свою гру, залишивши нашого форварда на голодному пайку.
Зрештою переможну крапку у цій зустрічі поставив Фернандо Торрес. Пуйоль бездоганно розібрався з дуетом українських захисників, ще декілька перетасовок, і м’яч опиняється у Торреса: підступний удар злету – 4:0!!!